Трагедія Бабиного Яру

29-30 вересня вшановуються 80-ті роковини від початку масових розстрілів, здіснених гітлерівцями у Бабиному Яру (вересень 1941 р.)

Першими жертвами Бабиного Яру стали київські підпільники і цигани, - їх знищили вже 20 вересня. А починаючи з 22 вересня, до страшних ярів потяглися машини з єврейським населенням. 28 вересня з'явились оголошення, які наказували всім євреям міста негайно прийти до лук'янівського цвинтаря. Багато хто здогадувався, що Бабин Яр - це смерть.

29 вересня 1941 року десятки тисяч киян вирушили у свою останню путь.

Ті, хто прийшли до Бабиного Яру, вже ніколи не повернулися. Десятки тисяч людей було розстріляно з 29 вересня по 2 жовтня 1941 року.

Звичайний яр, брудний і неохайний,

Тремтливі віти двох блідих осик.

Ні, це не тиша... Незгасимий крик.

Блищить на мокрій ткані крутоярів

Розбите скло старечих окулярів

І дотліває кинутий набік

Скривлений дитячий черевик.

Могильний вітер з тих ярів повіяв,

Чад смертних вогнищ, пил дрімучих згар.

Дивися Київ, гнівнолиций Київ,

Як полум'ям метався Бабин Яр.

За пломінь цей не може буть покути.

За погар цей нема ще міри мсти.

Будь проклят той, хто зважиться забути!

Будь проклят той, хто скаже нам: прости!